Мислення — найважливіша здатність людей. Завдяки йому людина пізнає світ, набуває досвіду, планує майбутнє. Мислення виникає внаслідок практичної та розумової діяльності й буває кількох типів.

Які є види мислення? Доктор психологічних наук Роберт Немов ділить мислення на теоретичне та практичне. У теоретичному мисленні виокремлюють такі типи, як понятійне й образне, а в практичному — наочно-образне та наочно-дієве мислення.

Наочно-дієве мислення

У чому особливість наочно-дієвого мислення? Це спосіб пізнання світу через практичну діяльність. Історично склалося так, що людина знайомиться з навколишнім світом через дію:

• Дитина дізнається про властивості різних предметів через торкання. Її бажання доторкнутися до всього навколо свідчить про допитливість. Так вона розуміє, що батарея гаряча, сніг холодний. Прагнення ламати іграшки — це не що інше, ніж цікавість і бажання зазирнути всередину.
• За таким самим принципом знайомилася зі світом і первісна людина. Спочатку вона виконувала дію руками і формувала так нові знання.

Сучасний дорослий індивід також користується наочно-дієвим мисленням. Особливо воно розвинене в людей, які працюють руками — хірургів, сантехніків, інженерів.

Іншими словами, людина стикається з реальною ситуацією, і вона запускає її розумовий процес. Наочно-дієве мислення розвивається в людини ще в дитинстві. За нього відповідає ліва півкуля мозку.

Наочно-образне мислення

Слідом за наочно-дієвим розвивається наочно-образне мислення. Воно формується в дошкільнят віком 4-7 років і задіює праву півкулю мозку.

Чим відрізняється наочно-образне мислення? Воно виникає, коли людина стикається з навколишньою дійсністю і може:

• поверхнево проаналізувати її;
• зрозуміти характеристики предмета, не торкаючись його;
• порівнювати різні предмети або явища.

Цей тип мислення тісно пов’язаний з уявою. Наприклад, дитина дивиться на об’єкт, зберігає в короткочасній пам’яті знання про схожі об’єкти і розуміє його властивості, не торкаючись до нього. У дорослих наочно-дієве мислення проявляється під час ремонту. Бачачи голі стіни квартири, вони уявляють, який на них матимуть вигляд шпалери і куди краще поставити меблі.

Понятійне мислення

Освоївши практичні види мислення, людина вчиться міркувати теоретично. На цьому етапі з’являється понятійне мислення.

Що характерно для понятійного мислення? Як зазначає доктор психологічних наук М. І. Козлов, воно не вроджене і не розвивається саме по собі, його формують під час навчання. На цьому етапі людина:

• знайомиться з поняттями та запам’ятовує їхні властивості без особистого контакту;
• встановлює загальні закономірності та формує логічні класи;
• вчиться будувати логічні ланцюжки.

Понятійне мислення не замінює практичне, а лише доповнює його. Воно тісно пов’язане із застосуванням мовлення та певних логічних операторів. Тому в різних класифікаціях його називають словесно-логічним (вербально-логічним) мисленням.

Теоретичне образне мислення

У чому особливість образного мислення? Цей тип відрізняється тим, що «матеріалом» для мислення стає не наочний предмет або поняття, а образ. Він виходить із пам’яті або відтворюється уявою. До образного мислення найчастіше вдаються люди творчих професій, зокрема письменники, сценаристи. Психолог М. І. Козлов назвав цей тип сценарійним мисленням.

Про людей із сильним образним мисленням кажуть, що в них розвинена інтуїція. Насправді, бачачи ситуацію, вони відтворюють можливі розвороти подій із досвіду. Оперуючи логікою та уявою, вони можуть передбачити розвиток навіть незнайомої для себе ситуації.

Згідно з іншими класифікаціями, окрім перелічених вище видів, виокремлюють також творче, аналітичне, інтуїтивне мислення, пралогічне (здатність складати найпростіші логічні ланцюжки), альтернативне (здатність вибудувати кілька можливих сценаріїв розвитку подій та обрати найкращий), критичне, стратегічне мислення тощо.

Людина застосовує всі типи мислення, але найбільшого розвитку досягає той, якого вимагає рід діяльності. Визначте, яке мислення дається вам найкраще, і, ймовірно, воно стане основою вашої професії.