Ректальний пролапс або випадання прямої кишки проблема, яка може зустрічатися не тільки у людей, а й у вихованців проживають в будинку.

Діагностують випадання прямої кишки не тільки у собак, але і у кішок.

В основі патологічного процесу лежить вихід шарів кишечника, розташованих поруч з анальним сфінктером, назовні.

Захворювання як правило провокують різні фактори. У ветеринарній практиці виділяють кілька головних причин-гельмінтози, порушення харчування, запори, патологічні пологи і проблеми в області передміхурової залози.

Відсутність своєчасної допомоги при ректальному колапсі у кішки здатне виявитися причиною розвитку значних складнощів, аж до загибелі тварини.

1. Гельмінтози

Аргументом розвитку ректального кризи дуже часто стають гельмінтози.

Глистяні інвазії зустрічаються у кішок часто, не звертаючи уваги на те, що ветеринарні фахівці наполегливо рекомендують систематично проводити протипаразитарні планові обробки.

Гельмінти, що паразитують в організмі вихованця, в процесі власної діяльності продукують ряд шкідливих токсинів, потроху отруйних організм, а ще «драконять» слизові оболонки стінок кишечника.

Спазми роздратованого кишечника провокують перенапруження м’язового шару в області ректального сфінктера, що зі свого боку призводить до слабшанню і відсутності можливості утримувати пряму кишку в анатомічному положенні.

2. Порушення харчування

Важливим фактором розвитку випадання прямої кишки стають запори постійного типу.

Скупчуються тверді маси Кала в просвіті прямої кишки призводять не тільки до перерастяжению стінок, але і провокують ослаблення стінок прямого відділу кишечника. Неможливість реалізувати звичайний акт дефекації, тварина напружується, що призводить в результаті до випадання кишки з просвіту.

Основою запорів у домашніх улюбленців стають порушення в поживному раціоні. Спровокувати запор у кішки може годування невірно підібраним сухим кормом або ж при годуванні тварини недоїдками з людського столу.

Сухі корми поганої якості, відсутність необхідної кількості рідини в раціоні улюбленця, протягом певного часу провокують великі пошкодження слизових оболонок, аж до випадання прямої кишки.

3. Захворювання передміхурової залози

Ректальний пролапс частіше діагностується у кішок і котів в похилому віці. Виникнути патологія може на тлі сечокам’яної хвороби, запалення сечового міхура або ж в результаті проблем з передміхурової залозою.

Відсутність раннього лікування випадання прямої кишки, може закінчуватися початком некрозу м’яких тканин і спровокувати більш серйозні складнощі зі здоров’ям улюбленця.

Діагностується простатит у котів у віці, що мають інші складнощі зі здоров’ям в області сечостатевої системи. Стати аргументом, що провокує ректальний пролапс можуть часті запалення околоанальних залоз.

4. Патологічні пологи

Ректальний пролапс може з’являтися у вихованців проживають в будинку на тлі вроджених патологій, а ще при травматичних пошкодженнях, до яких відносяться патологічні пологи.

Анатомічні або генетичні особливості організму тварини, виражаються в слабкості м’язових волокон, що знаходяться в тазовому дні. Чи не справляючись з навантаженням під час дефекації, відбувається поступове розтягнення зв’язок. Аргументом, що провокує випадання прямої кишки у кішки, може послужити ненормальне розташування матки в пропорції з прямою кишкою.

Під час пологів, матка зменшується і тисне на тканини знаходяться поруч. У зв’язку з цим, у самки після виходу всіх кошенят, можуть відзначатися запори до декількох діб. При перерозтягуванні зв’язок тазового дна і ослабленні м’язів при ускладнених пологах, може з’являтися ректальний пролапс.

Завдання власника-вчасно помітити початкові ознаки патологічного процесу і не чекаючи розвитку, звернутися за допомогою до ветеринарної клініки. Підставою для хвилювання власника повинні стати:

• постійні позиви у тварини до акту дефекації без подальшого спорожнення кишечника;
• відчуття болю під час дефекації або ж акту сечовипускання;
• виділення крові з області ректального отвору;
• велика увага кішки до ураженої ділянки.

На тлі поганого самопочуття, у вихованця пропадає апетит, може з’явитися ворожість або ж навпаки, байдужість.

Відсутність своєчасної професійної допомоги призводить до великих наслідків.

Якщо у випадку з частковим випаданням прямої кишки сприятливий прогноз, то при повному пролапсі, вихованець може померти. Травмовані слизові оболонки прямої кишки схильні до некрозу і можуть бути заражені патогенною мікрофлорою, що призводить до вторинного зараження крові.

Для постановки точного діагнозу недостатньо медогляду. Дослідження обов’язково повинні в себе включати введення спеціального зонда, що поміщається між анусом і випали м’якими тканинами. Це дає можливість відокремити пролапс від клубово-ободової інвагінації.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.