Проблеми зі стільцем у собаки, які проявляються у вигляді запорів, несуть серйозну небезпеку для тварини. Запор у вихованця може привести до системної інтоксикації організму, критичних внутрішніх травм кишечника, придушення функцій органів знаходяться всередині (нирок, печінки, серця), системних змін у вигляді трофічних уражень шкіри.

У важких випадках є ризик смертельного результату при відсутності дефекації у тварини в результаті запору.

1. Порушення харчування

У ветеринарній практиці запори у собак діагностуються переважно у літніх особин або маленьких цуценят. У маленьких щенят система травлення працює не злагоджено, тому пристосовуючись до нової надходить в організм їжі, функції кишечника можуть порушуватися, провокуючи запор.

Їжа засвоюється погано і у літніх вихованців на тлі малорухливого стилю життя і зниження метаболічних процесів.

Основою виникнення запору у собаки дуже часто стає невірно складений раціон. Харчування улюбленця має бути збалансованим. При натуральному годуванні, рекомендується включати більше каш і овошей, які містять великий відсоток клітковини. Якщо харчування собаки складається з одного м’яса, проблеми зі стільцем стають регулярними. Тваринам заборонені солодощі та борошняні вироби і одна з причин такої заборони – ризик розвитку запору.

Неправильним вважається і присутність в раціоні собаки великої кількості кісток. Користі від розгризання кісток мало, як на перший погляд здається. Особливо необхідно не забувати про те, що не корисними, навіть шкідливими, є варені або переварені кістки. Вони комкуются в травному тракті і викликають констіпаціі.

2. Чужорідне тіло

Спровокувати затримку стільця здатні сторонні предмети, що застрягли в області прямої кишки. Це можуть бути різні осколки кісток, уламки палиць або ж загострених предметів. Відчуваючи сильний дискомфорт, собака сильно вигинає спину під час акту дефекації, в калових масах можуть знаходиться частинки крові.

Якщо володар помітив стирчить з ректального отвору уламок або частина чужого предмета, фахівці не радять робити спроби дістати їх. В іншому випадку, існує серйозна небезпека розриву стінок кишечника.

3. Сильне переїдання або довге голодування

Мучаться з запорами собака може при переїдання або ж постійних недоїдання. Неконтрольоване вживання великих порцій їжі провокує у собаки насамперед розвиток ожиріння. Побічним подією вважається і запор. Деякі вихованці під час прогулянок показують велику увагу до різного сміття і відходів. Наївшись невідповідних продуктів, тварина може чекати не тільки запор, але і ряд інших, більш небезпечних проблем.

Важливо, щоб тварина пила необхідну кількість води. Дуже важливий прийом рідини для тварини, яка отримує сухий корм. Миска завжди повинна бути наповнена чистою водою. В іншому випадку сухі гранули не зможуть повністю перетравлюватися, пресуючись в кишечнику, провокуючи проблеми зі стільцем.

4. Прийом деяких ліків

Як не дивно, але одна з причин запору – діарея. Що страждає від проносу вихованця господарі посилено годують не тільки в’яжучими продуктами, а й засобами з альтернативної медицини. Деякі ліки також допомагають розвитку запору у собаки.

Дуже часто основою розвитку запору у тварини, як правило виступає прийом антибіотиків. Порушення роботи мікрофлори кишечника здатне спровокувати розвиток проносу або ж запору.

5. Постнаркозное ускладнення

Запор дуже часто може з’являтися і після своєчасних втручань, що проводяться під загальним наркозом. Лікарські сильнодіючі препарати, що дозволяють занурити тварину в стадію глибокого сну, провокують стримування метаболізму. На цьому тлі розвивається і запор в зв’язку зі зниженням перистальтики кишечника.

Основою розвитку запору після своєчасного втручання як правило виступає і сильний стрес, який собака відчуває після пробудження в клініці або ж по дорозі до ветеринарної лікарні.

Тварина може відчувати сильну чутливість, тому акти дефекації порушуються. Дуже часто основою розвитку запору стає біль, яку вихованець відчуває в області накладеного післяопераційного шва. Відсутність дефекації з’являється і в разі якщо кишечник просто порожній. Перед плановою операцією собаку рекомендується тримати не менше 6 годин на голодній дієті. Після виходу з наркозу улюбленець не приймає їжу, тому каловим масам нема з чого формуватися.

Атонія кишечника може з’являтися на тлі введення знеболюючих препаратів або ж седативних засобів для знерухомлення тварини. Приходить до тями собака, в основному, вже через 1-2 доби.

Власникам тварини рекомендується після проведених у ветеринарній клініці дій якомога більше гуляти з твариною. Прогулянки повинні бути короткочасними, але частими. Крім атонії кишечника через введення знеболюючих препаратів, проблеми з дефекацією і виникнення запорів може провокуватися порушенням електролітного обміну на тлі зневоднення.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.