Перше оповідання класик казахської літератури Дулат Ісабеков опублікував 1963 року. Відтоді він створив багато творів, які були видані англійською, німецькою, болгарською, угорською, чеською та шведською мовами. П’єси Ісабекова ставили в Лондоні, його творчість не втрачає актуальності.

Біографія Дулата Ісабекова

Хто такий Дулат Ісабеков? Це письменник і драматург, сценарист і відомий діяч культури РК. Його твори відомі не тільки в Казахстані, а й у всьому світі. Так говоримо про письменника сьогодні, а як починався його шлях?

Дулат Ісабеков з’явився на світ 20 грудня 1942 року в селі Караспан Ариського району Південно-Казахстанської області. Дитинство майбутнього письменника було нещасливим:

• Батько загинув під Сталінградом під час Другої світової війни.
• Мати Кумускуль теж рано покинула світ, залишивши п’ятьох дітей сиротами.

Після закінчення війни хлопчик пішов до школи, потім став студентом філологічного факультету Казахського державного університету ім. С. М. Кірова (КазНУ ім. аль-Фарабі).

Чим відомий Дулат Ісабеков? Ще будучи студентом, талановитий юнак створив перші оповідання і швидко здобув успіх у літературних колах. Після закінчення університету 1966 року Дулат поєднував письменництво і роботу в редакційних колегіях. Він працював:

• старшим редактором літературно-драматичного мовлення Казахського радіо (1967-1968);
• старшим науковим редактором головної редакції Казахської радянської енциклопедії (1968-1970);
• завідувачем відділу журналу «Жулдиз» (1971-1976);
• завідувачем редакції видавництва «Жалин» (1976-1980);
• головним редактором репертуарно-редакційної колегії Міністерства культури Казахстану (1980-1988);
• головним директором Казахського телебачення (1990-1992);
• директором видавництва «Жазуши» (1992-1996).

У 1998 році Ісабеков став директором Казахського науково-дослідного інституту культури і мистецтвознавства і викладав у КазНАІ ім. Т. К. Жургенова.

Усі ці роки Дулат Ісабеков створював оповідання і повісті, заслужив безліч нагород і став відомим письменником. Коли 2017 року йому виповнилося 75 років, то ювілей відзначали не тільки в Шимкенті, а й у Лондоні. Творчий вечір провели в Літінституті ім. О. М. Горького в Москві.

Про Дулата Ісабекова говорять як про глибоку і веселу людину. Він не проти пожартувати, але й серйозних тем ніколи не уникав. Так, зовсім недавно письменник порушив питання в пресі про помилки, які часто трапляються в написанні окремих казахських слів. Чистота мови завжди була для нього важливим питанням.

Творчість Дулата Ісабекова

Творчий шлях цієї талановитої людини почався в середині 1960-х. Його перше оповідання «Жолда» було опубліковане 1963 року. Потім вийшло оповідання «Шойинкулат», яке 1964-го увійшло до збірки молодих письменників «Танги Шик». У 1970 році його твори опублікували в колективній збірці оповідань письменників Казахстану «Прощатися не хочу» російською мовою.

Талант прозаїка і драматурга на повну силу розкрився в 1970-1980-ті роки. Які твори написав Дулат Ісабеков? Популярність йому принесли такі збірки оповідань і повістей:

• «Бекет» (1966);
• «Гіркий мед» (1969);
• «Неспокійні дні» (1970);
• «Отчий дім» (1973);
• «Життя» (1975).

За сценарієм письменника 1975 року студія «Казахфільм» зняла картину «Бережи свою зірку». У театрах глядачі побачили п’єси Ісабекова «Приймальні дні ректора» і «Старша сестра». Останній твір було відзначено першою премією республіканського конкурсу 1977 року. П’єса «Старша сестра» деякою мірою автобіографічна, оскільки автор розповідає в ній про п’ятьох сиріт.

1979 року опубліковано оповідання «В очікуванні завтрашнього дня», 1982-го — «Спадкоємці», через чотири роки — «Маленький аул». У 1980 році вийшов роман під назвою «Сум’яття».

Твори Ісабекова були настільки популярні, що їх брали за основу сценаріїв художніх фільмів:

• «Смарагд» (1975, режисер Ш. Бейсембаєв);
• «Полин-трава» (1986, режисер А. Ашимов);
• «Життя» (1996, режисер У. Колдауова).

Які нагороди отримав Дулат Ісабеков? Творча діяльність письменника була відзначена такими нагородами, як:

• Державна премія Республіки Казахстан (1992).
• Орден «Курмет» (2002).
• Незалежна премія «Платиновий Тарлан» (2006).
• Медаль Льва Толстого (2006).
• Орден «Достик» ІІ ступеня РК (2014).

Дулат Ісабеков — почесний громадянин Південно-Казахстанської області.

Дулат Ісабеков став відомим і шанованим письменником за кордоном. Він лауреат ПЕН-клубу. У 2014 році його книгу оповідань видали в Лондоні, і того ж року у Великій Британії було представлено постановку його п’єси «Транзитний пасажир». Через рік у Лондоні вийшла книга казахського письменника «Ми не знали війни».

До ювілею письменника 2017 року англійською мовою опублікували дві збірки його оповідань і п’єс. Крім того, його твори перекладено німецькою, болгарською, угорською, чеською мовами. З 2019 року тривала робота над виданням шведською мовою. Оповідання та повісті були опубліковані 2021 року.

Нещодавно Дулат Ісабеков був нагороджений спеціальним дипломом Євразійського кінофестивалю за фільм «Балуан Шолак». Картину зняли за мотивами творів письменника.

Творча спадщина Дулата Ісабекова не втратила своєї актуальності. Дивно, як відгукуються в душах сучасних читачів твори, створені понад півстоліття тому. Весь світ знає цього талановитого творця, а казахстанці по праву пишаються співвітчизником.