Поява свербежу, гіперемії на шкірі, набряклих явищ, чхання або кашлю у собаки – очевидні ознаки алергічні реакції. Своєрідна реакція організму може з’явитися у відповідь на вплив самих різних алергенів.

Господарі тварини нечасто вчасно реагують на розвиток алергічні реакції, упускаючи дорогий час. З плином патологічного стану ситуація ускладнюється, провокуючи розвиток значних складнощів. Так, алергічний отит у собак, при відсутності раннього лікування, призводить до розвитку небезпечних хвороб, наприклад як альвеолярний отит, запалення середнього вуха або ж повної глухоти вихованця.

Причини появи алергічного отиту у собак

Отит-це процес запального характеру, що розвивається в одному з відділів вушного каналу. При алергічному отиті, вирішальним фактором розвитку запалення, ставати своєрідна реакція організму. Розвиток звичного запалення в області вушної раковини, супроводжено рядом симптомів. Перш за все, розвивається набряк, далі відзначаються забруднення коричневого кольору, маслянистої консистенції. Згодом, в ураженому вусі виникає свербіж, гіперемія, тутешня температура підвищена.

Приєднання патогенної бактеріальної мікрофлори провокує розвиток набряку в області морди з боку ураженого вуха. Спостерігаються рідкі, а потім і гнійні витікання з вушного каналу. Вихованець активно намагається позбутися від сверблячки, трясе головою або ж тисне вуха до голови.

Алергічний отит розвивається при активізації імунної системи. Нестандартні чужорідні Протеїнові компоненти, що проникають в чутливий організм, розпізнаються імунною системою як хвороба. Відбувається активне вироблення лімфоцитів. Для більш звичайного проникнення в місце розміщення алергенів, імунні клітини продукують і викидають в кров’яне русло гістамін, що підвищує проникність судинних стінок.

В результаті це призводить до можливості лімфоцитами проникати в тканинні структури, утворюючи цілі вузлики і бляшки, а в вусі у вихованця розвивається запальний процес. Дуже часто отит, не тільки алергічної природи походження, розвивається відразу в двох вухах. Рідше патологія діагностується тільки в одному вусі.

Базовими факторами, що провокують виникнення алергічного отиту у вухах у собаки, стають:

• Гіперчутливість до компонентів, що містяться в собачому кормі або харчуванні – яловичина, м’ясо курки.
• Медикаментозні засоби-спровокувати розвиток алергічні реакції у тварини можуть антибіотики.
• Невірно підібрані засоби для гігієни вуха – шампуні, лосьйони, мило.
• Засоби домашньої хімії-особливо часто вимальовується алергічна реакція у короткошерстих собак або лисих порід при контакті з порошками, засобами для миття для підлогового покриття і стін.
• Алергени, що літають в повітрі-пилок від домашніх або диких рослин.
• Своєрідна реакція організму в результаті аутоімунних процесів.

Факторів, що провокують алергічний отит у собаки, багато. Самостійно знайти причину розвитку патології без майстра професіонала, неможливо.

Слід звернутися до ветеринарної клініки за допомогою і відповідною консультацією. При появі перших ознак захворювання, потрібно відразу ж звертатися до лікаря. Основними симптомами розвитку алергічного отиту, є-виникнення червоних плям у внутрішній частині вушної раковини, свербіж і байдужість.

Діагностика та лікування захворювання

Хвилювання вихованця-привід показати його професіоналу. З’ясувати, що стало аргументом, що провокує нездоровий стан тварини, допоможе своєрідний аналіз – алергічна харчова проба. Для цього з раціону харчування собаки ліквідують всі потенційно алергічні продукти. Далі за станом тварини активно спостерігають.

Тест проводять систематично, протягом двох-трьох тижнів. У цей період антигістамінні засоби давати тварині заборонено. Володар повинен запастися терпінням, так як тварина буде млявим, відчуваючи дискомфорт. Однак це необхідно, щоб з’ясувати, що стало причиною нестандартну реакцію організму.

В умовах стаціонару клініки з метою діагностики, наказують загальний клінічний аналіз крові, а ще беруть зіскрібки з вуха. Дані, отримані в результаті досліджень, є підставою для постановки діагнозу і розробки подальшого плану терапії.

Зіткнувшись з алергічної основою розвитку отиту у тварини, доктор дає рекомендації прибрати будь-які контакти з потенційним алергеном.

На перших кроках розвитку патології, елімінаційна дієта і звільнення від алергенів навколо вихованця, дає хороші результати. В основному, отит алергічного походження лікуватися, але воно своєрідне і довгий.

Ветеринарний фахівець розробляє індивідуальну план терапії з урахуванням всіх характеристик здоров’я тварини. Лікування призначається за конкретною схемою:

• Призначаються ліки на основі гормональних речовин – кортикостероїдів. Застосування гистаминоблакаторов гормонального плану дає можливість видалити якомога швидше гострі алергічного прояви. Вибирається мінімально можлива дозування ліків, що дозволяє домогтися найбільшого ефекту. Діагностований алергічний отит на тлі аутоімунних процесів, передбачає, що тварина буде тривало, а іноді і довічно, отримувати своєрідне лікування.
• Введення знеболюючих і протизапальних засобів не гормональної природи, як місцевого, так і системного впливу. Діагностовані важкі форми отиту, вимагають призначення гормональних протизапальних засобів.
• Призначення протибактеріальних засобів. Дуже часто на тлі алергічного отиту, прикріплюється патогенна бактеріальна мікрофлора, що погіршує не тільки перебіг головного захворювання, але і стан вихованця. При бактеріальної природі Походження, призначаються антибіотики у вигляді вушних крапель, і ще в таблетках для прийому в середину на розсуд фахівця. Хорошим лікувальним ефектом володіють краплі Отипакс, Софрадекс.
• Введення препаратів для зниження проникності судин. Ін’єкції гідрокортизону проводять два рази протягом тижня.
• Введення препаратів, що блокують надмірне виробництво гістаміну. Медикаментозні засоби, наприклад Діазолін, Тавегіл, дозволяють спростити стан тварини, знімаючи свербіж, набряклість і гіперемію.

У складі комплексної терапії, дуже часто використовують імуномодулюючі засоби, які дозволяють організму тварини самому боротися з патологічним станом. Хороший лікувальний ефект під час лікування отитів будь-якої етіології отримують при введення в раціон тварини поліненасичених жирних кислот (Омега 3 і Омега 6). Також потрібно збагатити раціон вітамінами з І Е, антиоксидантами і мінеральними речовинами.

Перед введенням лікарських засобів в слуховий прохід, тварині необхідно обов’язково провести обробку вушної раковини. Для цього застосовують перекис водню 3% або саліціл-таніновий спирт 2%. За допомогою ватного диска, змоченого в розчині хлоргексидину або лосьйоні для очищення вух, проводять обробку. Дозволяється застосування спеціалізованих мазей для якнайшвидшого загоєння ранок і тріщин на поверхні всередині вушної раковини. Наносять антибактерицидні мазі Левоміколь або Санатол.

З метою попередження розвитку отиту алергічної природу у собаки, потрібно перш попереджати контакти вихованця з потенційними алергенами. Харчування улюбленця має бути збалансованим і складатися з дуже якісних кормів.

Якщо у собаки є схильність до алергічні реакції, не обов’язково на вухах, рекомендується вибрати дієтичне гіпоалергенні харчування. Будь – які зміни в стані тварини, поява сверблячки, хвилювання, поскуливаний-не повинно залишитися без уваги власника. Обов’язково вихованця необхідно показати професіоналу.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.